| | |
| пропали́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пропали́тися, пропали́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пропалі́мося, пропалі́мось, пропалі́мся |
| 2 особа | пропали́ся, пропали́сь | пропалі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пропалю́ся, пропалю́сь | пропа́лимося, пропа́лимось, пропа́лимся |
| 2 особа | пропа́лишся | пропа́литеся, пропа́литесь |
| 3 особа | пропа́литься | пропа́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пропали́вся, пропали́всь | пропали́лися, пропали́лись |
| жін.р. | пропали́лася, пропали́лась |
| сер.р. | пропали́лося, пропали́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пропали́вшись |
