| | |
| пропо́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (бур’яни) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пропо́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пропо́люймо |
| 2 особа | пропо́люй | пропо́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пропо́люватиму | пропо́люватимемо, пропо́люватимем |
| 2 особа | пропо́люватимеш | пропо́люватимете |
| 3 особа | пропо́люватиме | пропо́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пропо́люю | пропо́люємо, пропо́люєм |
| 2 особа | пропо́люєш | пропо́люєте |
| 3 особа | пропо́лює | пропо́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пропо́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пропо́лював | пропо́лювали |
| жін. р. | пропо́лювала |
| сер. р. | пропо́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| пропо́люваний |
| Безособова форма |
| пропо́лювано |
| Дієприслівник |
| пропо́лювавши |
