| прорива́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (продірявлюватися; пробиватися) | ||
| Інфінітив | прорива́тися, прорива́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | прорива́тиметься | прорива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | прорива́ється | прорива́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| прорива́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | прорива́вся, прорива́всь | прорива́лися, прорива́лись |
| жін. р. | прорива́лася, прорива́лась | |
| сер. р. | прорива́лося, прорива́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прорива́вшись | ||