| | |
| просо́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | просо́вуватися, просо́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | просо́вуймося, просо́вуймось |
| 2 особа | просо́вуйся, просо́вуйсь | просо́вуйтеся, просо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | просо́вуватимуся, просо́вуватимусь | просо́вуватимемося, просо́вуватимемось, просо́вуватимемся |
| 2 особа | просо́вуватимешся | просо́вуватиметеся, просо́вуватиметесь |
| 3 особа | просо́вуватиметься | просо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | просо́вуюся, просо́вуюсь | просо́вуємося, просо́вуємось, просо́вуємся |
| 2 особа | просо́вуєшся | просо́вуєтеся, просо́вуєтесь |
| 3 особа | просо́вується | просо́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| просо́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | просо́вувався, просо́вувавсь | просо́вувалися, просо́вувались |
| жін. р. | просо́вувалася, просо́вувалась |
| сер. р. | просо́вувалося, просо́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| просо́вувавшись |
