| | | | |
| простолю́дний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | простолю́дний | простолю́дна | простолю́дне | простолю́дні |
| родовий | простолю́дного | простолю́дної | простолю́дного | простолю́дних |
| давальний | простолю́дному | простолю́дній | простолю́дному | простолю́дним |
| знахідний | простолю́дний, простолю́дного | простолю́дну | простолю́дне | простолю́дні, простолю́дних |
| орудний | простолю́дним | простолю́дною | простолю́дним | простолю́дними |
| місцевий | на/у простолю́дному, простолю́днім | на/у простолю́дній | на/у простолю́дному, простолю́днім | на/у простолю́дних |
