| процокота́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | процокота́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | процокочі́мо, процокочі́м | |
| 2 особа | процокочи́ | процокочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | процокочу́ | процоко́чемо, процоко́чем |
| 2 особа | процоко́чеш | процоко́чете |
| 3 особа | процоко́че | процоко́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | процокота́в | процокота́ли |
| жін.р. | процокота́ла | |
| сер.р. | процокота́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| процокота́вши | ||