| | |
| прочиня́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прочиня́тися, прочиня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | прочиня́тиметься | прочиня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | прочиня́ється | прочиня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прочиня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прочиня́вся, прочиня́всь | прочиня́лися, прочиня́лись |
| жін. р. | прочиня́лася, прочиня́лась |
| сер. р. | прочиня́лося, прочиня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прочиня́вшись |
