| | |
| прочиня́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прочиня́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прочиня́ймо |
| 2 особа | прочиня́й | прочиня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прочиня́тиму | прочиня́тимемо, прочиня́тимем |
| 2 особа | прочиня́тимеш | прочиня́тимете |
| 3 особа | прочиня́тиме | прочиня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прочиня́ю | прочиня́ємо, прочиня́єм |
| 2 особа | прочиня́єш | прочиня́єте |
| 3 особа | прочиня́є | прочиня́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прочиня́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прочиня́в | прочиня́ли |
| жін. р. | прочиня́ла |
| сер. р. | прочиня́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прочиня́вши |
