| | | | |
| пріорите́тний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | пріорите́тний | пріорите́тна | пріорите́тне | пріорите́тні |
| родовий | пріорите́тного | пріорите́тної | пріорите́тного | пріорите́тних |
| давальний | пріорите́тному | пріорите́тній | пріорите́тному | пріорите́тним |
| знахідний | пріорите́тний, пріорите́тного | пріорите́тну | пріорите́тне | пріорите́тні, пріорите́тних |
| орудний | пріорите́тним | пріорите́тною | пріорите́тним | пріорите́тними |
| місцевий | на/у пріорите́тному, пріорите́тнім | на/у пріорите́тній | на/у пріорите́тному, пріорите́тнім | на/у пріорите́тних |
