| псилоцибі́н – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | псилоцибі́н | |
| родовий | псилоцибі́ну | |
| давальний | псилоцибі́ну, псилоцибі́нові | |
| знахідний | псилоцибі́н | |
| орудний | псилоцибі́ном | |
| місцевий | на/у псилоцибі́ні, по псилоцибі́ну | |
| кличний | псилоцибі́не* |