| пу́стинь – іменник жіночого роду | ||
| (відлюдне місце, де жив пустельник; невеликий монастир у відлюдній місцевості) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | пу́стинь | пу́стині |
| родовий | пу́стині | пу́стиней |
| давальний | пу́стині | пу́стиням |
| знахідний | пу́стинь | пу́стині |
| орудний | пу́стинню | пу́стинями |
| місцевий | на/у пу́стині | на/у пу́стинях |
| кличний | пу́стине* | пу́стині* |