п’я́ний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | п’я́ний | п’я́на | п’я́не | п’я́ні |
родовий | п’я́ного | п’я́ної | п’я́ного | п’я́них |
давальний | п’я́ному | п’я́ній | п’я́ному | п’я́ним |
знахідний | п’я́ний, п’я́ного | п’я́ну | п’я́не | п’я́ні, п’я́них |
орудний | п’я́ним | п’я́ною | п’я́ним | п’я́ними |
місцевий | на/у п’я́ному, п’я́нім | на/у п’я́ній | на/у п’я́ному, п’я́нім | на/у п’я́них |