п’я́ницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | п’я́ницький | п’я́ницька | п’я́ницьке | п’я́ницькі |
родовий | п’я́ницького | п’я́ницької | п’я́ницького | п’я́ницьких |
давальний | п’я́ницькому | п’я́ницькій | п’я́ницькому | п’я́ницьким |
знахідний | п’я́ницький, п’я́ницького | п’я́ницьку | п’я́ницьке | п’я́ницькі, п’я́ницьких |
орудний | п’я́ницьким | п’я́ницькою | п’я́ницьким | п’я́ницькими |
місцевий | на/у п’я́ницькому, п’я́ницькім | на/у п’я́ницькій | на/у п’я́ницькому, п’я́ницькім | на/у п’я́ницьких |