| | |
| підкува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підкува́тися, підкува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підку́ймося, підку́ймось |
| 2 особа | підку́йся, підку́йсь | підку́йтеся, підку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підкую́ся, підкую́сь | підкуємо́ся, підкуємо́сь, підкує́мся |
| 2 особа | підкує́шся | підкуєте́ся, підкуєте́сь |
| 3 особа | підкує́ться | підкую́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | підкува́вся, підкува́всь | підкува́лися, підкува́лись |
| жін.р. | підкува́лася, підкува́лась |
| сер.р. | підкува́лося, підкува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підкува́вшись |
