| підлу́жити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | підлу́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підлу́жмо | |
| 2 особа | підлу́ж | підлу́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підлу́жу | підлу́жимо, підлу́жим |
| 2 особа | підлу́жиш | підлу́жите |
| 3 особа | підлу́жить | підлу́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підлу́жив | підлу́жили |
| жін.р. | підлу́жила | |
| сер.р. | підлу́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| підлу́жений | ||
| Безособова форма | ||
| підлу́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| підлу́живши | ||