| | |
| розгорла́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розгорла́тися, розгорла́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розгорла́ймося, розгорла́ймось |
| 2 особа | розгорла́йся, розгорла́йсь | розгорла́йтеся, розгорла́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розгорла́юся, розгорла́юсь | розгорла́ємося, розгорла́ємось, розгорла́ємся |
| 2 особа | розгорла́єшся | розгорла́єтеся, розгорла́єтесь |
| 3 особа | розгорла́ється | розгорла́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розгорла́вся, розгорла́всь | розгорла́лися, розгорла́лись |
| жін.р. | розгорла́лася, розгорла́лась |
| сер.р. | розгорла́лося, розгорла́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розгорла́вшись |
