| розжа́рювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розжа́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розжа́рюймо | |
| 2 особа | розжа́рюй | розжа́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розжа́рюватиму | розжа́рюватимемо, розжа́рюватимем |
| 2 особа | розжа́рюватимеш | розжа́рюватимете |
| 3 особа | розжа́рюватиме | розжа́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розжа́рюю | розжа́рюємо, розжа́рюєм |
| 2 особа | розжа́рюєш | розжа́рюєте |
| 3 особа | розжа́рює | розжа́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розжа́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розжа́рював | розжа́рювали |
| жін. р. | розжа́рювала | |
| сер. р. | розжа́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розжа́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| розжа́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| розжа́рювавши | ||