| розжа́рюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розжа́рюватися, розжа́рюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розжа́рюймося, розжа́рюймось | |
| 2 особа | розжа́рюйся, розжа́рюйсь | розжа́рюйтеся, розжа́рюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розжа́рюватимуся, розжа́рюватимусь | розжа́рюватимемося, розжа́рюватимемось, розжа́рюватимемся |
| 2 особа | розжа́рюватимешся | розжа́рюватиметеся, розжа́рюватиметесь |
| 3 особа | розжа́рюватиметься | розжа́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розжа́рююся, розжа́рююсь | розжа́рюємося, розжа́рюємось, розжа́рюємся |
| 2 особа | розжа́рюєшся | розжа́рюєтеся, розжа́рюєтесь |
| 3 особа | розжа́рюється | розжа́рюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розжа́рюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розжа́рювався, розжа́рювавсь | розжа́рювалися, розжа́рювались |
| жін. р. | розжа́рювалася, розжа́рювалась | |
| сер. р. | розжа́рювалося, розжа́рювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розжа́рювавшись | ||