| роззя́витися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | роззя́витися, роззя́витись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | роззя́виться | роззя́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | роззя́вився, роззя́вивсь | роззя́вилися, роззя́вились |
| жін.р. | роззя́вилася, роззя́вилась | |
| сер.р. | роззя́вилося, роззя́вилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роззя́вившись | ||