| розки́дливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розки́дливий | розки́длива | розки́дливе | розки́дливі |
| родовий | розки́дливого | розки́дливої | розки́дливого | розки́дливих |
| давальний | розки́дливому | розки́дливій | розки́дливому | розки́дливим |
| знахідний | розки́дливий, розки́дливого | розки́дливу | розки́дливе | розки́дливі, розки́дливих |
| орудний | розки́дливим | розки́дливою | розки́дливим | розки́дливими |
| місцевий | на/у розки́дливому, розки́дливім | на/у розки́дливій | на/у розки́дливому, розки́дливім | на/у розки́дливих |
| [розм.] | ||||