| розкошува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| (зазнавати насолоди) | ||
| Інфінітив | розкошува́тися, розкошува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкошу́ймося, розкошу́ймось | |
| 2 особа | розкошу́йся, розкошу́йсь | розкошу́йтеся, розкошу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкошува́тимуся, розкошува́тимусь | розкошува́тимемося, розкошува́тимемось, розкошува́тимемся |
| 2 особа | розкошува́тимешся | розкошува́тиметеся, розкошува́тиметесь |
| 3 особа | розкошува́тиметься | розкошува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкошу́юся, розкошу́юсь | розкошу́ємося, розкошу́ємось, розкошу́ємся |
| 2 особа | розкошу́єшся | розкошу́єтеся, розкошу́єтесь |
| 3 особа | розкошу́ється | розкошу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розкошу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розкошува́вся, розкошува́всь | розкошува́лися, розкошува́лись |
| жін. р. | розкошува́лася, розкошува́лась | |
| сер. р. | розкошува́лося, розкошува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкошува́вшись | ||