| розкрі́плюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розкрі́плюватися, розкрі́плюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкрі́плюймося, розкрі́плюймось | |
| 2 особа | розкрі́плюйся, розкрі́плюйсь | розкрі́плюйтеся, розкрі́плюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкрі́плюватимуся, розкрі́плюватимусь | розкрі́плюватимемося, розкрі́плюватимемось, розкрі́плюватимемся |
| 2 особа | розкрі́плюватимешся | розкрі́плюватиметеся, розкрі́плюватиметесь |
| 3 особа | розкрі́плюватиметься | розкрі́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкрі́плююся, розкрі́плююсь | розкрі́плюємося, розкрі́плюємось, розкрі́плюємся |
| 2 особа | розкрі́плюєшся | розкрі́плюєтеся, розкрі́плюєтесь |
| 3 особа | розкрі́плюється | розкрі́плюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розкрі́плюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розкрі́плювався, розкрі́плювавсь | розкрі́плювалися, розкрі́плювались |
| жін. р. | розкрі́плювалася, розкрі́плювалась | |
| сер. р. | розкрі́плювалося, розкрі́плювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкрі́плювавшись | ||