| розку́рювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розку́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розку́рюймо | |
| 2 особа | розку́рюй | розку́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́рюватиму | розку́рюватимемо, розку́рюватимем |
| 2 особа | розку́рюватимеш | розку́рюватимете |
| 3 особа | розку́рюватиме | розку́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́рюю | розку́рюємо, розку́рюєм |
| 2 особа | розку́рюєш | розку́рюєте |
| 3 особа | розку́рює | розку́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розку́рював | розку́рювали |
| жін. р. | розку́рювала | |
| сер. р. | розку́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розку́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| розку́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́рювавши | ||