| розпере́зуватися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпере́зуватися, розпере́зуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпере́зуймося, розпере́зуймось | |
| 2 особа | розпере́зуйся, розпере́зуйсь | розпере́зуйтеся, розпере́зуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпере́зуюся, розпере́зуюсь | розпере́зуємося, розпере́зуємось, розпере́зуємся |
| 2 особа | розпере́зуєшся | розпере́зуєтеся, розпере́зуєтесь |
| 3 особа | розпере́зується | розпере́зуються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпере́зувався, розпере́зувавсь | розпере́зувалися, розпере́зувались |
| жін.р. | розпере́зувалася, розпере́зувалась | |
| сер.р. | розпере́зувалося, розпере́зувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпере́зувавшись | ||