| розряджа́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (звільняти зброю від заряду; позбавляти електричного заряду; послабляти напруженість) | ||
| Інфінітив | розряджа́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розряджа́ймо | |
| 2 особа | розряджа́й | розряджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розряджа́тиму | розряджа́тимемо, розряджа́тимем |
| 2 особа | розряджа́тимеш | розряджа́тимете |
| 3 особа | розряджа́тиме | розряджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розряджа́ю | розряджа́ємо, розряджа́єм |
| 2 особа | розряджа́єш | розряджа́єте |
| 3 особа | розряджа́є | розряджа́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розряджа́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розряджа́в | розряджа́ли |
| жін. р. | розряджа́ла | |
| сер. р. | розряджа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розряджа́вши | ||