| розрі́знювати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (відокремлювати, відділяти) | ||
| Інфінітив | розрі́знювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розрі́знюймо | |
| 2 особа | розрі́знюй | розрі́знюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розрі́знюватиму | розрі́знюватимемо, розрі́знюватимем |
| 2 особа | розрі́знюватимеш | розрі́знюватимете |
| 3 особа | розрі́знюватиме | розрі́знюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розрі́знюю | розрі́знюємо, розрі́знюєм |
| 2 особа | розрі́знюєш | розрі́знюєте |
| 3 особа | розрі́знює | розрі́знюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розрі́знюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розрі́знював | розрі́знювали |
| жін. р. | розрі́знювала | |
| сер. р. | розрі́знювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розрі́знюваний | ||
| Безособова форма | ||
| розрі́знювано | ||
| Дієприслівник | ||
| розрі́знювавши | ||