| | |
| розрі́знювати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відокремлювати, відділяти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розрі́знювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розрі́знюймо |
| 2 особа | розрі́знюй | розрі́знюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розрі́знюватиму | розрі́знюватимемо, розрі́знюватимем |
| 2 особа | розрі́знюватимеш | розрі́знюватимете |
| 3 особа | розрі́знюватиме | розрі́знюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розрі́знюю | розрі́знюємо, розрі́знюєм |
| 2 особа | розрі́знюєш | розрі́знюєте |
| 3 особа | розрі́знює | розрі́знюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розрі́знюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розрі́знював | розрі́знювали |
| жін. р. | розрі́знювала |
| сер. р. | розрі́знювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| розрі́знюваний |
| Безособова форма |
| розрі́знювано |
| Дієприслівник |
| розрі́знювавши |
