| | |
| розтягну́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розтягну́тися, розтягну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розтягні́мося, розтягні́мось, розтягні́мся |
| 2 особа | розтягни́ся, розтягни́сь | розтягні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розтягну́ся, розтягну́сь | розтягнемо́ся, розтягнемо́сь, розтягне́мся |
| 2 особа | розтягне́шся | розтягнете́ся, розтягнете́сь |
| 3 особа | розтягне́ться | розтягну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розтя́гся, розтягну́вся, розтягну́всь | розтягли́ся, розтягли́сь, розтягну́лися, розтягну́лись |
| жін.р. | розтягла́ся, розтягла́сь, розтягну́лася, розтягну́лась |
| сер.р. | розтягло́ся, розтягло́сь, розтягну́лося, розтягну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розтя́гшись, розтягну́вшись |
