| | |
| розхльо́стувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розплутувати, розв’язувати, звільняти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розхльо́стувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розхльо́стуймо |
| 2 особа | розхльо́стуй | розхльо́стуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розхльо́стуватиму | розхльо́стуватимемо, розхльо́стуватимем |
| 2 особа | розхльо́стуватимеш | розхльо́стуватимете |
| 3 особа | розхльо́стуватиме | розхльо́стуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розхльо́стую | розхльо́стуємо, розхльо́стуєм |
| 2 особа | розхльо́стуєш | розхльо́стуєте |
| 3 особа | розхльо́стує | розхльо́стують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розхльо́стуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розхльо́стував | розхльо́стували |
| жін. р. | розхльо́стувала |
| сер. р. | розхльо́стувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розхльо́стувавши |