| романізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | романізува́тися, романізува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | романізу́ймося, романізу́ймось | |
| 2 особа | романізу́йся, романізу́йсь | романізу́йтеся, романізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | романізува́тимуся, романізува́тимусь | романізува́тимемося, романізува́тимемось, романізува́тимемся |
| 2 особа | романізува́тимешся | романізува́тиметеся, романізува́тиметесь |
| 3 особа | романізува́тиметься | романізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | романізу́юся, романізу́юсь | романізу́ємося, романізу́ємось, романізу́ємся |
| 2 особа | романізу́єшся | романізу́єтеся, романізу́єтесь |
| 3 особа | романізу́ється | романізу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| романізу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | романізува́вся, романізува́всь | романізува́лися, романізува́лись |
| жін. р. | романізува́лася, романізува́лась | |
| сер. р. | романізува́лося, романізува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| романізува́вшись | ||