| | |
| рубцюва́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | рубцюва́тися, рубцюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | рубцюва́тиметься | рубцюва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | рубцю́ється | рубцю́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| рубцю́ючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | рубцюва́вся, рубцюва́всь | рубцюва́лися, рубцюва́лись |
| жін. р. | рубцюва́лася, рубцюва́лась |
| сер. р. | рубцюва́лося, рубцюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| рубцюва́вшись |
