ріве́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ріве́цький | ріве́цька | ріве́цьке | ріве́цькі |
родовий | ріве́цького | ріве́цької | ріве́цького | ріве́цьких |
давальний | ріве́цькому | ріве́цькій | ріве́цькому | ріве́цьким |
знахідний | ріве́цький, ріве́цького | ріве́цьку | ріве́цьке | ріве́цькі, ріве́цьких |
орудний | ріве́цьким | ріве́цькою | ріве́цьким | ріве́цькими |
місцевий | на/у ріве́цькому, ріве́цькім | на/у ріве́цькій | на/у ріве́цькому, ріве́цькім | на/у ріве́цьких |