| рівнова́гий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівнова́гий | рівнова́га | рівнова́ге | рівнова́гі |
| родовий | рівнова́гого | рівнова́гої | рівнова́гого | рівнова́гих |
| давальний | рівнова́гому | рівнова́гій | рівнова́гому | рівнова́гим |
| знахідний | рівнова́гий | рівнова́гу | рівнова́ге | рівнова́гі |
| орудний | рівнова́гим | рівнова́гою | рівнова́гим | рівнова́гими |
| місцевий | на/у рівнова́гому, рівнова́гім | на/у рівнова́гій | на/у рівнова́гому, рівнова́гім | на/у рівнова́гих |