| рівноміцни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівноміцни́й | рівноміцна́ | рівноміцне́ | рівноміцні́ |
| родовий | рівноміцно́го | рівноміцно́ї | рівноміцно́го | рівноміцни́х |
| давальний | рівноміцно́му | рівноміцні́й | рівноміцно́му | рівноміцни́м |
| знахідний | рівноміцни́й | рівноміцну́ | рівноміцне́ | рівноміцні́ |
| орудний | рівноміцни́м | рівноміцно́ю | рівноміцни́м | рівноміцни́ми |
| місцевий | на/у рівноміцно́му, рівноміцні́м | на/у рівноміцні́й | на/у рівноміцно́му, рівноміцні́м | на/у рівноміцни́х |