| рівноупові́льнений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівноупові́льнений | рівноупові́льнена | рівноупові́льнене | рівноупові́льнені |
| родовий | рівноупові́льненого | рівноупові́льненої | рівноупові́льненого | рівноупові́льнених |
| давальний | рівноупові́льненому | рівноупові́льненій | рівноупові́льненому | рівноупові́льненим |
| знахідний | рівноупові́льнений | рівноупові́льнену | рівноупові́льнене | рівноупові́льнені |
| орудний | рівноупові́льненим | рівноупові́льненою | рівноупові́льненим | рівноупові́льненими |
| місцевий | на/у рівноупові́льненому, рівноупові́льненім | на/у рівноупові́льненій | на/у рівноупові́льненому, рівноупові́льненім | на/у рівноупові́льнених |