| | | | |
| свіжопоми́тий – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | свіжопоми́тий | свіжопоми́та | свіжопоми́те | свіжопоми́ті |
| родовий | свіжопоми́того | свіжопоми́тої | свіжопоми́того | свіжопоми́тих |
| давальний | свіжопоми́тому | свіжопоми́тій | свіжопоми́тому | свіжопоми́тим |
| знахідний | свіжопоми́тий, свіжопоми́того | свіжопоми́ту | свіжопоми́те | свіжопоми́ті, свіжопоми́тих |
| орудний | свіжопоми́тим | свіжопоми́тою | свіжопоми́тим | свіжопоми́тими |
| місцевий | на/у свіжопоми́тому, свіжопоми́тім | на/у свіжопоми́тій | на/у свіжопоми́тому, свіжопоми́тім | на/у свіжопоми́тих |
