| | |
| сентимента́льничати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сентимента́льничати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сентимента́льничаймо |
| 2 особа | сентимента́льничай | сентимента́льничайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сентимента́льничатиму | сентимента́льничатимемо, сентимента́льничатимем |
| 2 особа | сентимента́льничатимеш | сентимента́льничатимете |
| 3 особа | сентимента́льничатиме | сентимента́льничатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сентимента́льничаю | сентимента́льничаємо, сентимента́льничаєм |
| 2 особа | сентимента́льничаєш | сентимента́льничаєте |
| 3 особа | сентимента́льничає | сентимента́льничають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сентимента́льничаючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сентимента́льничав | сентимента́льничали |
| жін. р. | сентимента́льничала |
| сер. р. | сентимента́льничало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сентимента́льничавши |
