| сеу́нч – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (гонець, вісник – у давній Русі) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | сеу́нч | сеу́нчі |
| родовий | сеу́нча | сеу́нчів |
| давальний | сеу́нчеві, сеу́нчу | сеу́нчам |
| знахідний | сеу́нча | сеу́нчів |
| орудний | сеу́нчем | сеу́нчами |
| місцевий | на/у сеу́нчеві, сеу́нчу, сеу́нчі | на/у сеу́нчах |
| кличний | сеу́нчу | сеу́нчі |
| [іст.] |