| сингуляти́в – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | сингуляти́в | сингуляти́ви |
| родовий | сингуляти́ва | сингуляти́вів |
| давальний | сингуляти́ву, сингуляти́вові | сингуляти́вам |
| знахідний | сингуляти́в | сингуляти́ви |
| орудний | сингуляти́вом | сингуляти́вами |
| місцевий | на/у сингуляти́ві | на/у сингуляти́вах |
| кличний | сингуляти́ве* | сингуляти́ви* |