| | |
| синкопува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | синкопува́тися, синкопува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | синкопува́тиметься | синкопува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | синкопу́ється | синкопу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| синкопу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | синкопува́вся, синкопува́всь | синкопува́лися, синкопува́лись |
| жін. р. | синкопува́лася, синкопува́лась |
| сер. р. | синкопува́лося, синкопува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| синкопува́вшись |
