сичуго́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сичуго́вий | сичуго́ва | сичуго́ве | сичуго́ві |
родовий | сичуго́вого | сичуго́вої | сичуго́вого | сичуго́вих |
давальний | сичуго́вому | сичуго́вій | сичуго́вому | сичуго́вим |
знахідний | сичуго́вий | сичуго́ву | сичуго́ве | сичуго́ві |
орудний | сичуго́вим | сичуго́вою | сичуго́вим | сичуго́вими |
місцевий | на/у сичуго́вому, сичуго́вім | на/у сичуго́вій | на/у сичуго́вому, сичуго́вім | на/у сичуго́вих |