| скапа́ритися – дієслово доконаного виду | ||
| (зникнути; пропасти) | ||
| Інфінітив | скапа́ритися, скапа́ритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | скапа́рмося, скапа́рмось | |
| 2 особа | скапа́рся | скапа́ртеся, скапа́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | скапа́рюся, скапа́рюсь | скапа́римося, скапа́римось, скапа́римся |
| 2 особа | скапа́ришся | скапа́ритеся, скапа́ритесь |
| 3 особа | скапа́риться | скапа́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | скапа́рився, скапа́ривсь | скапа́рилися, скапа́рились |
| жін.р. | скапа́рилася, скапа́рилась | |
| сер.р. | скапа́рилося, скапа́рилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| скапа́рившись | ||