| | |
| ска́рувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (карати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ска́рувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ска́руймо |
| 2 особа | ска́руй | ска́руйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ска́руватиму | ска́руватимемо, ска́руватимем |
| 2 особа | ска́руватимеш | ска́руватимете |
| 3 особа | ска́руватиме | ска́руватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ска́рую | ска́руємо, ска́руєм |
| 2 особа | ска́руєш | ска́руєте |
| 3 особа | ска́рує | ска́рують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ска́руючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ска́рував | ска́рували |
| жін. р. | ска́рувала |
| сер. р. | ска́рувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ска́рувавши |
