| скелето́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | скелето́ваний | скелето́вана | скелето́ване | скелето́вані |
| родовий | скелето́ваного | скелето́ваної | скелето́ваного | скелето́ваних |
| давальний | скелето́ваному | скелето́ваній | скелето́ваному | скелето́ваним |
| знахідний | скелето́ваний, скелето́ваного | скелето́вану | скелето́ване | скелето́вані, скелето́ваних |
| орудний | скелето́ваним | скелето́ваною | скелето́ваним | скелето́ваними |
| місцевий | на/у скелето́ваному, скелето́ванім | на/у скелето́ваній | на/у скелето́ваному, скелето́ванім | на/у скелето́ваних |