| | |
| ско́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ско́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ско́юймо |
| 2 особа | ско́юй | ско́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ско́юватиму | ско́юватимемо, ско́юватимем |
| 2 особа | ско́юватимеш | ско́юватимете |
| 3 особа | ско́юватиме | ско́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ско́юю | ско́юємо, ско́юєм |
| 2 особа | ско́юєш | ско́юєте |
| 3 особа | ско́ює | ско́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ско́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ско́ював | ско́ювали |
| жін. р. | ско́ювала |
| сер. р. | ско́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ско́юваний |
| Безособова форма |
| ско́ювано |
| Дієприслівник |
| ско́ювавши |
