сніго́ваний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сніго́ваний | сніго́вана | сніго́ване | сніго́вані |
родовий | сніго́ваного | сніго́ваної | сніго́ваного | сніго́ваних |
давальний | сніго́ваному | сніго́ваній | сніго́ваному | сніго́ваним |
знахідний | сніго́ваний, сніго́ваного | сніго́вану | сніго́ване | сніго́вані, сніго́ваних |
орудний | сніго́ваним | сніго́ваною | сніго́ваним | сніго́ваними |
місцевий | на/у сніго́ваному, сніго́ванім | на/у сніго́ваній | на/у сніго́ваному, сніго́ванім | на/у сніго́ваних |