| | |
| соба́чити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (сварити, лаяти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | соба́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | соба́чмо |
| 2 особа | соба́ч | соба́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | соба́читиму | соба́читимемо, соба́читимем |
| 2 особа | соба́читимеш | соба́читимете |
| 3 особа | соба́читиме | соба́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | соба́чу | соба́чимо, соба́чим |
| 2 особа | соба́чиш | соба́чите |
| 3 особа | соба́чить | соба́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| соба́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | соба́чив | соба́чили |
| жін. р. | соба́чила |
| сер. р. | соба́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| соба́чивши |
