спу́джуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | спу́джуватися, спу́джуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | спу́джуймося, спу́джуймось | |
2 особа | спу́джуйся, спу́джуйсь | спу́джуйтеся, спу́джуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | спу́джуватимуся, спу́джуватимусь | спу́джуватимемося, спу́джуватимемось, спу́джуватимемся |
2 особа | спу́джуватимешся | спу́джуватиметеся, спу́джуватиметесь |
3 особа | спу́джуватиметься | спу́джуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | спу́джуюся, спу́джуюсь | спу́джуємося, спу́джуємось, спу́джуємся |
2 особа | спу́джуєшся | спу́джуєтеся, спу́джуєтесь |
3 особа | спу́джується | спу́джуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
спу́джуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | спу́джувався, спу́джувавсь | спу́джувалися, спу́джувались |
жін. р. | спу́джувалася, спу́джувалась | |
сер. р. | спу́джувалося, спу́джувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
спу́джувавшись |