| співви́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | співви́нний | співви́нна | співви́нне | співви́нні |
| родовий | співви́нного | співви́нної | співви́нного | співви́нних |
| давальний | співви́нному | співви́нній | співви́нному | співви́нним |
| знахідний | співви́нний, співви́нного | співви́нну | співви́нне | співви́нні, співви́нних |
| орудний | співви́нним | співви́нною | співви́нним | співви́нними |
| місцевий | на/у співви́нному, співви́ннім | на/у співви́нній | на/у співви́нному, співви́ннім | на/у співви́нних |