співтво́рення – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | співтво́рення | |
родовий | співтво́рення | |
давальний | співтво́ренню | |
знахідний | співтво́рення | |
орудний | співтво́ренням | |
місцевий | на/у співтво́ренні, співтво́ренню | |
кличний | співтво́рення* |