| співтво́рчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | співтво́рчий | співтво́рча | співтво́рче | співтво́рчі |
| родовий | співтво́рчого | співтво́рчої | співтво́рчого | співтво́рчих |
| давальний | співтво́рчому | співтво́рчій | співтво́рчому | співтво́рчим |
| знахідний | співтво́рчий | співтво́рчу | співтво́рче | співтво́рчі |
| орудний | співтво́рчим | співтво́рчою | співтво́рчим | співтво́рчими |
| місцевий | на/у співтво́рчому, співтво́рчім | на/у співтво́рчій | на/у співтво́рчому, співтво́рчім | на/у співтво́рчих |